Все наркотики Жигулёвск Каннабис APVP Меф мяу мяу

Как я купил экстази и играл бешено в игры Steam

Йо, бро, сегодня я расскажу тебе историю, которая запрыгнула в мою жизнь как закладка наркомана. Слушай, это было настоящее приключение, мне такая мука доставалась, что я даже не знал, как быть.

Всё началось со встречи с дилером. Знаешь, такого классного кумара я ещё не встречал. Мы заходили в его кариглазый подъезд, а он уже был там, вмазанный в окне какими-то заветными искорками.

Я выбрал экстази, потому что мне надоело эфедринить постоянно. Дилер дал мне колбу с таблетками, и я уже представил себя в следующий раз, когда буду играть в GTA, рассекая по улицам, словно настоящий гангстер.

Вернувшись домой, я сел за компьютер и всё установил, что нужно для настроения. Запустил Steam и начал череду игр. Первые ощущения...это просто невероятно. Я оказался в совершенно новом мире, мире, где я мог делать всё, что хочу, и никакие закуренные подъезды не нужны.

Мне захотелось побегать по пиксельным травянкам в Minecraft, и я собрал себе все необходимые ресурсы. Такое ощущение было, что я стал самым богатым парнем в игре. Потом я решил полежать на диване и покататься на коляске в GTA, испытывая настоящий адреналин в крови.

Но со временем эти кумарские ощущения стали угасать. Игры, которые меня так взрывали, уже не доставляли того же эффекта. Мне нужно было что-то новое, что-то, что взорвало бы моё воображение.

Вспомнил я о DOTA 2. Я решил сыграть, и мне сразу же хотелось закурить ещё одну закладку, чтобы оказаться в этом огромном мире героев и битв. Но эффект был не совсем таким, ощущалось какое-то кумарение, но не то. Пора было найти новые закладки для моих игровых приключений.

И тут мне на глаза попалась игра, которую я раньше не замечал. Называлась она "Disco Elysium". Купив и запустив этот шедевр, я попал в мир, который взорвал моё сознание. Ролевая игра с уникальным сюжетом и глубокими персонажами заставила меня забыть о всём на свете, кроме него. Я погружался в интерактивные диалоги, пытался разгадать загадки и получить настоящие кумарские ощущения от каждого действия.

Каждый вечер я взрывал свой мозг, погружаясь в мир игры, словно я стал главным героем в реальности. Даже когда закуренные подъезды уже не дарили мне такого кайфа, игры Steam продолжали давать мне эту блаженную муку. Так много игр, которые мне ещё предстояло познать и взорвать своё сознание.

Я пытался делиться своими впечатлениями с друзьями, но они не могли понять, почему я так кайфую от игр. Они просто никогда не понимали моего кумара, который взрывал меня каждый раз, когда я запускал новую игру.

В общем, бро, я погружаюсь в свой мир игр на Steam, независимо от того, сколько закладок в жизни я покупаю. Моё сознание взрывается каждый раз, когда я включаю компьютер и включаю новую игру. Это моя мука и мой кумар, которые я получаю каждый день. Если ты не пробовал, ты просто не понимаешь этого чувства, когда ты внутри игры.

Так что, бро, если у тебя есть возможность взорвать своё сознание играми, то давай вмазывать вместе и наслаждаться этой кайфовой мукой, которую нам дарит Steam. Ведь в этом мире игр мы можем быть кем угодно и делать всё, что захотим.

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.